부산대학교 도서관

У статті розкривається становище язичників у Пізній Римській імперії на час написання промови Лібанія «Про храми». Адресатом промови виступає імператор Феодосій І, який на початку правління відносився до язичників достатньо помірковано. На основі промови й інших джерел автор статті з’ясовує межі дозволеного для цієї групи в імперії, що значною мірою була християнізована. Розглядається офіційне ставлення до язичників з боку влади, легальні можливості справляти свої релігійні обряди, аргументи язичників щодо необхідності їх подальшого існування, взаємовідносини з радикально налаштованими християнами.